ЕМОЦІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДИТИНИ –

ВАЖЛИВА УМОВА ЇЇ ФІЗИЧНОГО ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ

        В умовах екологічної кризи, морального занепаду суспільства, інтелектуалізації освіти  гуманістична психологія покликана привернути увагу педагогів до проблем духовного становлення дитини дошкільного віку, формування її внутрішнього світу, емоційно соціального розвитку.

   Душевна рівновага, комфорт, емоційне благополуччя... Чи так вже часто вихователь згадує про них у метушливих турботах про інтенсифікацію навчального процесу? Мабуть, рідше, ніж годилося б. І це не стільки його провина, скільки наша спільна біда: посилена останнім часом орієнтація багатьох сімей на “елітарність”, “престижність”, “винятковість” примушує педагогів виконувати своєрідне соціальне замовлення.

       П             Поняття психологічний (емоційний) комфорт означає, що дитина перебуває у стані душевної рівноваги, спокою, захищеності, вона задоволена своїм буттям, оптимістична. Це позитивно впливає на всі сфери життєдіяльності. Вона працездатна, кмітлива, посилюється її активність, підтримуються на високому рівні її домагання. Впевненість у своїх можливостях, оцінка своїх чеснот. У стані емоційного благополуччя малюк характеризується оптимістичним світосприйманням, він вірить у прихильність до нього оточуючих. Відкритий до контактів. І, зрозуміло, душевний дискомфорт знижує емоційний тонус, пізнавальний потенціал, продукує тривожні передчуття, невпевненість у своїх силах, гальмує формування адекватної самооцінки.

Невблаганна статистика попереджає: неухильно збільшується кількість нервових, неврівноважених, гіперактивних дітей, малюків з порушенням психіки.

Ось чому так важливо тренувати свої емоції, намагатись не драматизувати події. Вміти відключатися від пригнічуючих думок, налагоджувати стосунки з оточуючими, критично відноситись до себе. Це допомагає подолати стрес і збереже від багатьох хвороб.

Отже, найперше наше завдання – забезпечення в садочку психічного комфорту, який сприяє душевному здоров’ю, забезпечує духовне благополуччя. А психологічний комфорт, в свою чергу, допоможе поставити навчально-виховний процес на глибинну психологічну основу, органічно поєднати формуючий вплив дорослого на дитину з урахуванням її природних нахилів і здібностей.

      Такий необхідний психологічний клімат забезпечується в садочку двома шляхами: повсякденною роботою, яка проводиться працівниками кожної групи і спеціально організованими сеансами психогімнастики.

Слід пам’ятати, що саме в дошкільному віці формується вміння розпізнавати стан своєї та чужої психіки, розповідати про них, пов’язувати ці внутрішні емоції із зовнішніми подіями.

       Створюючи психологічний комфорт, вихователю слід пам’ятати: запобігти емоційному дискомфорту дитини значно легше, ніж долати його. Тому необхідно дбати про створення умов для нормального, емоційного розвитку.

       Другий шлях забезпечення психологічного комфорту – організація сеансів психогімнастики. Емоції тісно пов’язані з почуттями: з одного боку, почуття виявляються в емоціях, з іншого – саме з емоцій постають і розвиваються почуття.

       За своєю природою мала дитина – істота насамперед емоційна: вона керується не стільки засвоєними почуттями та правилами, скільки чуттєвими враженнями. Пречудова людина і педагог Януш Корчак писав: “Дитина переважає нас силою почуттів, а за інтелектом, щонайменше, дорівнює нам – їй бракує лише досвіду. Думок у дітей не менше і вони не бідніші й не гірші, ніж у дорослих, лише вони інші. У нашому мисленні образи вилинялі, почуття тьмяні й немов вкриті порохом. А діти думають серцем, не розумом”.

Ми повинні зрозуміти, що чим більше віддаємо любові, тим більше її отримуємо.